Один з головних ексклюзивів віти, якщо не самий головний. Гра та її дизайн доволі унікальні, атмосфера дуже незвична. Головний гімік цієї гри - ми можемо міняти гравітацію для нашої героїні та вона буде падати у вказаному напрямку. Весь геймплей базується на основі саме цієї механіки, та розробникам добре вдалось утримати мою зацікавленість аж до кінця гри завдяки різноманітному використанню цих здібностей головної героїні. Відкритий світ доволі немаленький, але при цьому гра дуже добре йшла на моїй віті.

Гра, враження від котрої мені зіпсували мої очікування.

Я думав що мене закинуть на якусь невідому планету і дадуть досліджували її величезні підземні комплекси, поступово відкриваючи все більше і більше зон та здібностей. Але на ділі мене весь час вели за руку, а в моменти коли я хотів самостійно подосліджувати локації, то все навкруги було закрито і далі можна було пройти тільки через одне якесь конкретне місце. Гра своєю лінійностю мені дуже сильно нагадала Metroid Fusion, сиквелом до якої вона і є.

Під час гри я все чекав коли ж буде свобода, а потім вже чекав коли ж це все закінчиться.

Сюжет, він є, цікавий, але його дуже мало. Metroid Dread навіть і поруч не стоїть з Iconoclasts в плані сюжету та його подачі, хоча обидві гри однаково лінійні.

Візуально гра виглядає шикарно, екрани загрузки дуже красиві, хоч на шпалери став, а інтерактивні катсцени з босами, де ти приймаєш участь, це взагалі кайф.

В цілому гра хороша, просто не очікуйте від неї свободи та буде вам щастя.

Приємний десерт після основної гри у вигляді роуглайту. Спочатку ніби трохи важко, все ще таке невідоме, якісь нові противники, не знаєш що робити, а годинничок то тікає (з часом кожне проходження стає все важчим, тож бажано планувати всі свої дії наперед). А потім, коли вже вивчив локації, назбирав грошей та прокачав персонажів, то гра перетворюється у цікавий тайм менеджмент, де нам треба по черзі врятувати 5 людей з місячної бази, котра з кожним проходженням потрохи змінюється, так ще й способи порятунку мають бути різними.

Не знаю чого саме, але це моє улюблене доповнення, прям дуже сподобалось. Я майже весь час грав у режимі виживання, то навіть враховуючи відсутність можливості фаст тревелу я все одно раз за разом повертався спочатку гвинтокрилом, а потім потягом до своїх рейдерів в парку нюка ворлд та збирав різний хлам саме по його околицях. Локації різноманітні та цікаві, ідея з парком атракціонів мені дуже зайшла. Багато нового контенту, красивий дизайн броні, нова зброя та багато іншого. Персонажі за котрими цікаво наблюдати. Та декілька нових механік до основної гри, котрі дають можливість відігравати рейдера та швидко стати найбагатшою людиною на пустошах.

Дуже радий що таки рішився спробувати Байонетту.

Гра дуже фанова, її точно не треба сприймати занадто серйозно, просто треба зловити оцей доволі унікальний "байонеттівський" вайб, з сильною та незалежною жінкою, потанцюльками, пафосом та відсутністю законів фізики.

Сам геймплей сочний, є багато різновидів основної зброї, деякі з них можна чіпляти не тільки на руки, а і на ноги, через що варіантів комбінацій атак в грі стає багато. Сам мувсет прикольний та різноманітний, противники мочаться приємно, анімації добивання бувають цікаві. Можливість стояти на руках та стріляти в літаючих ворогів з ніг, чи стріляти у всіх навколо під час брейкдансу це просто імба. Також є додаткова зброя що падає з ворогів, котра наносить більше шкоди, але і ламається швидко.

Також є платформінг, я не можу це назвати сильною стороною цієї гри, але він непоганий, завдяки деяким крутим здібностям нашої героїні, котрі відкриваються в процесі гри, а також заграванням розробників з гравітацією.

Звісно в гри є і свої мінуси, наприклад ДУЖЕ раптові QTE, абсолютно кожне таке QTE я програв, через що отримав смерть та менше очків/грошей, притому що сам рівень до цього міг пройти майже ідеально. Ці QTE з'являються абсолютно в рандомних моментах, та інколи інпут такий неочевидний та короткий, що я щиро не розумів як я мав в цей рандомний момент встигнути зорієнтуватися та натиснути комбінацію лівого стіка та правої кнопки. Ще мене дратували деякі противники, особливо палаючі, бо якщо їх бити звичайними атаками, то шкоду отримуєте ви, а не вони. Бували і рівні бісячі, де або по підлозі розкидали місця з лавою і за цим не зручно слідкувати під час бою, чи бій на трасі де камера постійно повертається в бік противника і вам в спину прилітає машина. Але прям якихось сильних мінусів я у грі не помітив, а ті що є не те що б прям сильно дратували.

А ще раджу якомога менше користуватись предметами та намагатись завжди отримувати найвищу нагороду, бо так у вас буде більше грошей на прокачку та гра в процесі стане легше.

А фінальні титри та те що після них це просто імба, таких імерсивних титрів я не зустрічав ніде, а після них ще дають пороздивлятись величезне зображення з персонажами гри, та на мій подив мені було дуже цікаво це робити.

Взагалі мені так сильно сподобалось, що я одразу після розглядання титрів та додаткових матеріалів що відкриваються після кінця гри побіг включати другу частину, та був дуже приємно вражений вже прологом :D.

Така собі "міні метроїдванія", але без платформінгу (бо наш персонаж дуже вільно пересувається в повітрі за допомогою своїх щупалець), без нормального експлорінгу (бо нема мапи, загубитись дуже легко, а локатор абсолютно безкорисний) та без нелінійності. Взагалі досвід цікавий, бо це типу "зворотній горрор", граємо за монстра та вбиваємо переляканих людей, але ця атмосфера тримається не завжди. Самий головний плюс цієї гри - дуже сочна бойовка, от що що, а вбивати тут приємно, навіть базовою атакою. Шматки людей та ріки крові виглядають шикарно, особливо на Switch oled.

Мені гра дуже сподобалось і я тепер хочу собі на свіч другу частину (першу грав на телефоні).

Візуально дуже класна, звук, особливо в навушниках, дуже крутий та атмосферний, сюжет цікавий. Проходиться менше ніж за п'ять годин, але якщо ви хочете... Далі без спойлерів важко, тому просто скажу що при першому проходженні все дуже класно, але я все-таки раджу пограти потім ще раз ;).

Мінуси, звісно, є, але вони дуже незначні. Наприклад грати на сенсорі не завжди зручно, через що персонаж або іде не туди куди треба, або застряє, або взагалі не йде, але це ж сенсор, на сенсорі майже нереально зробити керування без недоліків. Ще інколи буває трохи душно, коли майже з одного кінця карти треба дійти в інший, але це буває не часто і по дорозі у вас обов'язково будуть якісь пригоди або діалоги з друзями.

Взагалі гра відчувається як цікавий інтерактивний міні серіал про підлітків що застрягли на містичному острові з купою таємниць, що як раз підходить для підписки нетфліксу, через яку я пограв в цю гру :).